субота, 21 вересня 2019 р.
Гендерна педагогіка - нова освітня технологія
Становлення української держави, утвердження цивілізаційних норм життя, інтеграція в європейське співтовариство неможливі без гармонізації суспільних відносин на засадах гендерної соціалізації
Гендерна культура як результат гендерного
виховання
На сучасному етапі розвитку освіти стає
нагальним формування гендерної культури особистості як невід'ємної частини
гендерної соціалізації школярів. Реалізація цього завдання потребує великих
зусиль, оскільки школа та вчителі залишаються глобальними носіями традиційних
патріархальних уявлень про роль і місце чоловіків і жінок у суспільстві. Школа
через підручники, педагогічне спілкування та традиційну систему виховання
відтворює та породжує гендерні стереотипи, що не відповідають об'єктивним
реаліям світу і стають перешкодою для ефективного розвитку суспільства.
Упровадження гендерних підходів у процес підготовки майбутніх учителів - основа
для вдосконалення їхнього професіоналізму та всебічного особистісного розвитку
як активних суб'єктів соціального життя.
Ефективність гендерного виховання
обумовлюється методами його впровадження. У національній вищій школі накопичено
значний досвід з розробки та впровадження в навчальний процес технологій, форм
і методів викладання, що стали вже традиційними: лекцій, семінарів, диспутів,
бесід, самостійної роботи з підручником, написанні рефератів підготовки
доповідей тощо. Використання потенціалу цих форм і методів для реалізації задач
гендерного виховання має багато позитивного: дозволяє акцентувати увагу
студентів на ключових аспектах теми, знайомити з різними концепціями та
підходами до проблеми, робити загальні висновки. Однак традиційні методи слабко
орієновані на активну взаємодію студента з викладачем, дискусії студентів між
собою, самостійне прийняття рішень, що може бути вирішальною передумовою
формування їхньої гендерної складової у вищій школі, пріоритетну роль у
гендерному вихованні повинні займати сучасні технології навчання, що стимулюють
творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення, будуються на основі
багатобічної взаємодії. До сучасних технологій навчання відносяться
різноманітні види дискусій (дискусія-симпозіум, «концентричне коло»),
ситуаційно-рольові ігри, драматизації, «мозкові атаки», інтелектуальні
аукціони, метод аналізу проблемної ситуації. Важливе місце займають проектні
технології: організація різноманітних проектів і кампаній, видання газет і
журналів.
Застосування наведених форм і методів
гендерної освіти та виховання сприяє формуванню в юнаків і дівчат поведінкових
норм, що включають уміння аналізувати, ставити запитання, давати відповіді,
критично та всебічно розглядати проблему, роботи висновки, адаптуватись до нових
соціальних умов, захищати свої інтереси, поважати інтереси та права інших.
Цінностями гендерної культури (знання,
уміння, навички вихованців) є:
·
гендерна грамотність як система отримання необхідних знань у сфері
гендерних досліджень;
·
сформована мотивація до рівноправної участі чоловіків і жінок у суспільному
житті та реалізації своїх гендерних прав і свобод;
·
гендерна самоосвіта як набуття власного досвіду з гендерної
збалансованості;
·
гендерна чуйність як здатність особистості усвідомлювати та моделювати
вплив соціального середовища, реагувати на прояви сексизму;
·
повага до особливостей та індивідуальних проявів особистості незалежно від
її статі.
Механізми реконструкції гендерних
стереотипів учителів
Формування гендерної культури в майбутніх
учителів значною мірою пов'язане з отриманням гендерної освіти. Усунення
існуючих стереотипних уявлень про підлегле положення жінок і домінування
чоловіків є одним із постулатів гендерного виховання, головним призначенням
якого є формування активної життєвої позиції членів суспільства щодо
забезпечення гендерної рівноправності.
До механізмів реконструкції гендерних
стереотипів у системі вищої освіти відносяться:
·
включення тематики гендерних досліджень до навчальних програм вищих
навчальних закладів;
·
розробка навчальних курсів, окремих модулів, здійснення
навчально-методичного забезпечення підготовки та перепідготовки викладачів;
·
вивчення міжнародного досвіду з упровадження гендерної освіти та його
використання вітчизняними освітніми закладами;
·
залучення громадських організацій до співробітництва й поширенні гендерних
підходів у навчальному процесі вищої школи;
·
проведення широкого обговорення в засобах масової інформації, на наукових
конференціях, «круглих» столах проблем гендерної освіти в суспільстві.
Дослідження рівня гендерної культури
школярів
При організації колективних творчих
заходів вихователю бажано провести діагностику рівня сформованості гендерних
стереотипів у шкільному колективі. Залежно від її результатів вибираються форми
та методи гендерного виховання.
Механізм діагностики складається з двох
етапів:
·
виявлення гендерної ідентичності учнів (психологічні тесті з виявлення
фемінінності та маскулінності);
·
дослідження внутрішнього сприйняття та осмислення своєї соціостатевої ролі
у шкільному колективі (розробка гендерної біографії, ситуаційні завдання,
рольові ігри).
Оцінка гендерної ідентичності школярів
ставить за мету виявлення особистістю рівня ототожнення власної біологічної
статі в поєднанні з формами «жіночої» та «чоловічої» поведінки, яка спирається
на існуючу в суспільстві гендерну ідеологію.
Для аналізу впливу гендерної ідентичності
на процес соціалізації особистості можна використовувати Фрайсбурзький
особистісний опитувальник і методику С. Бем, комбінація яких дозволяє отримати
найбільш точний результат.
Серед методик вивчення фемінінності та
маскулінності шкала Фрайбурзького особистісного опитувальника (FPI) є
найвідомішою. В опитувальнику наводиться перелік чотирнадцяти визначень
гендерних фемінінного й маскулінного типів поведінки особистості. Ця методика
дозволяє швидко виявити психологічні акценти статі, але не завжди чітко
розділяє гендерні ознаки. Методика С. Бем визначає рівень фемінінності,
маскулінності та андрогінності. Складається з 60-ти якостей оцінки психічних
особливостей особистості. Результат визначається за математичною формулою, але
тест довгий та складний у підрахуванні.
Після проведення діагностики за даними
методами вчитель може диференціювати шкільний колектив за гендерними ознаками.
Його роль як вихователя полягає в роз'ясненні дії психологічних бар'єрів та
обмежень, які накладають стереотипне сприйняття гендерних ролей.
Автори: О. Цокур, І. Іванова
Цитати відомих людей
Там, де не
згодні життям платити за збереження гідності, — там, врешті, розплачуються
гідністю за збереження життя. Права не дають. Права беруть. (Максим Горький)
Усвідомлення
права розвиває усвідомлення обов'язку. Загальний закон — це свобода, яка
закінчується там, де починається свобода іншого. (Віктор Гюго)
Ми втратили
баланс між правами та обов'язками. Сьогодні всі говорять про права, і ніхто не
замислюється про обов'язки. Ми розвиваємося в дуже дивному напрямку. (Такеші Кітано)
Я не згоден з
тим, що ви говорите, проте буду до останньої краплини крові захищати ваше право
висловлювати свою думку. (Вольтер)
Ми знаходимо в житті лише те, що самі
вкладаємо в нього. (Ральф Уолдо
Емерсон)
Не
бійтеся життя. Повірте, що життя варте того, щоб його прожити, - і ваша віра
допоможе вам втілити це твердження в реальність. (Вільям Джемс)
У цьому світі можливо майже все, але тільки не все одночасно. Прагнучи до одного, доведеться відмовитися від іншого. (Дмитро Леонтьєв)
Люди
завжди роблять те, що вони вибирають, але не завжди вибирають те, що вони
хочуть. (Дмитро Леонтьєв )
Мета - це шлях у часі. (Карл Ясперс )
Ніяка
мета не настільки висока, щоб виправдовувала негідні засоби для її
досягнення. (Альберт Ейнштейн)
Хто
хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! (Сократ)
Найбільший
банкрут у цьому світі людина, котра втратила свій життєвий ентузіазм. (Метью Арнолд)
Те, що в тебе
виходить найкраще, і є твоє покликання. (Арнольд Бейссер )
Найкоштовніше в
країні - народ, потім вже слідує влада, а найменшу цінність має правитель. (Менций)
Ти - велика
людина, якщо ти є тим чинником, який забезпечує правильні дії суспільства. (Елеонора Рузвельт)
Вчитися свободі
краще на волі, чим в рабстві. (Аркадій
Давидович)
Найбільше люди цікавляться
тим, що їх абсолютно не стосується. (Джордж Бернард Шоу)
Здається,
люди більше гніваються, коли їхнім правам завдають легкої шкоди, аніж коли вони
зовсім позбавлені їх внаслідок насилля. Перше називається бути обманутими, друге
– поступитися сильнішому. (Фукідід)
Людина,
владарюючи над іншими, втрачає власну свободу. (Ф.Бекон)
Щоб бути вільним, достатньо захотіти цього. (Т.Пейн)
Основу
міцного правопорядку складає свобода особи та її недоторканність. (Б.Кістяківський)
Пам'ятні дати та ювілеї 2019 року відомих подій в Україні
ПАМ'ЯТНІ
ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2019 РОКУ
відомих подій в Україні:
-1000 років з початку
правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі (1019);
-875 років з часу створення
Галицького (Крилоського) Євангелія - однієї з найдавніших книжних пам'яток
Київської Русі (1144);
-575 років з часу надання
Магдебурзького права місту Житомиру (1444);
-550 років з часу надання
Магдебурзького права місту Бібрці (1469);
-450 років з часу надання
Магдебурзького права місту Яворову (1569);
-400 років з часу виходу
"Граматики" Мелетія Смотрицького - першого повного видання
церковнослов'янської мови в українській редакції (1619);
-400 років з часу заснування
Спасо-Преображенського Мгарського монастиря (1619);
-400 років з дня постановки
драми Якуба Гаватовича "Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна
Хрестителя", що фактично є датою започаткування українського театру
(08.09.1619);
-360 років з часу Конотопської
битви, в якій українське військо здобуло перемогу над російським
(07-09.07.1659);
-350 років з дня
започаткування гетьманської резиденції у місті Батурині (16.03.1669);
-200 років з часу прем'єри
п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" на сцені полтавського
театру (1819);
-175 років з часу заснування
"Інституту музики" Галицького музичного товариства (нині - Львівська
національна музична академія імені М.В. Лисенка) (1844);
-100 років з часу створення
Одеської кіностудії (1919);
-100 років з часу заснування
Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1919);
-100 років з часу утворення
Національної заслуженої академічної капели України "Думка" (1919);
-100 років з часу заснування
Головної книжної палати у місті Києві (нині - державна наукова установа "Книжкова
палата України імені Івана Федорова") (січень 1919);
-100 років з часу заснування
Інституту проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського Національної
академії медичних наук України (1919);
-100 років з дня затвердження
Директорією Української Народної Республіки закону про утворення керівництва
Української автокефальної православної церкви (01.01.1919);
-100 років з дня проголошення
у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);
-100 років з дня ухвалення
Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до
Української Народної Республіки (21.01.1919);
-100 років з дня проголошення
Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної
Республіки (22.01.1919);
-100 років з часу утворення
Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії
Української Народної Республіки (24.01.1919);
-100 років з часу утворення
Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук
України (червень 1919);
-100 років з часу Чортківської
наступальної операції Української Галицької Армії ("Чортківської
офензиви") (07-28.06.1919);
-100 років від початку походу
об'єднаних армій Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської
Народної Республіки (ЗУНР) на Київ та Одесу (11.08.1919);
-100 років з часу заснування
Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);
-100 років з часу складення
"Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги
військових на вірність Українській Народній Республіці" (14.10.1919);
-100 років від початку Першого
Зимового походу Армії Української Народної Республіки (06.12.1919);
-90 років з часу проведення
Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому створено
Організацію українських націоналістів (28.01-03.02.1929);
-90 років з дня утворення
Науково-дослідного інституту сільськогосподарських меліорацій (нині - Інститут
водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України)
(23.12.1929);
-80 років з дня проголошення
незалежності Карпатської України (15.03.1939);
-75 років з часу бою
Української повстанської армії під Гурбами (21-25.04.1944);
-75 років з часу утворення
Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);
-75 років з дня заснування
Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);
-50 років з часу заснування
Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві
(1969);
-30 років з часу виходу з
підпілля Української греко-католицької церкви (1989);
-30 років з часу утворення
Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині - Всеукраїнське
товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка) (11-12.02.1989);
-30 років з дня утворення
Українського історико-просвітницького правозахисного доброчинного товариства
"Меморіал" імені Василя Стуса (нині - громадська організація
"Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя
Стуса") (04.03.1989);
-30 років з часу проведення
установчого з'їзду, на якому створено громадсько-політичну організацію
"Народний Рух України за перебудову" (08-10.09.1989);
-30 років з часу проведення у
місті Чернівцях першого фестивалю української сучасної пісні та популярної
музики "Червона рута" (17-24.09.1989);
-25 років з часу утворення
Національного університету "Острозька академія" (1994);
-25 років з дня створення
Українського центру культурних досліджень (17.06.1994);
-5 років з часу звільнення
міст Східної України від російської окупації: Лимана (04.06.2014), Маріуполя
(13.06.2014), Слов'янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки (05.07.2014),
Бахмута (06.07.2014), Торецька (21.07.2014), Авдіївки (30.07.2014),
Красногорівки (01.08.2014), Мар'їнки (05.08.2014).
Підписатися на:
Дописи (Atom)