Рубрика "Точка зору щодо..."

 З розповіді одного з давніх мандрівників до наших днів дійшли свідчення, що дрібних островів на Великому Лузі налічувалося понад 10 000. Вони були вкриті такою густою травою,таким непроглядним очеретом, що взимку сніг падав, та не досягав землі і утворював велику снігову шапку. Коні, розгортаючи сніг копитами, могли пастися цілу зиму. Влітку трава була такою соковитою та високою, що з неї видно було лише голови коней, а від волів виднілися тільки роги.

Більшість істориків схиляються до думки, що Вишневецький намагався вести переговори, які були спрямовані проти Сигізмунда ІІ, бо Польща, як і інші сусіди України, не бажала її незалежності.

Можливо, Вишневецький хотів натякнути польському королю, що може перейти на бік султана, якщо поляки не будуть його підтримувати.

Важко пояснити, чому султан приймав Вишневецького як дорогого гостя. Відомо також, що султан приймав гетьмана як гідного противника і бажав бачити на своєму боці.

Вишневецький наказав козакам оббивати човни замість дощок буйволячими шкурами. Це нововведення мало важливе значення: човни ставали значно легшими, оскільки козакам нерідко доводилося переносити їх суходолом.

Човни стали називатися байдами, а Вишневецькому дали прізвисько "Байда".

За іншим, зовсім легендарним, свідченням "турки вийняли ще у живого Вишневецького серце з грудей, порізали на безліч шматочків і, поділивши між собою, з'їли, сподіваючись заразитися такою ж мужністю та хоробрістю, якою відзначався все життя безстрашний Вишневецький".

З літописів відомо, що запорозькі козаки під час походів на турків іноді раптово з'являлися з дна моря, чим наводили жах на бусурманів.

Історики припускають, що козаки користувалися "підводними човнами". На жаль, ніяких креслень та малюнків цих човнів історія не зберегла. Існують лише численні письмові джерела, які підтверджують цей факт. На основі документів учені припускають, що запорозькі козаки обшивали гребні човни шкурою, накривали герметичною палубою, над нею встановлювали вертикальну трубу, яка під час опускання під воду забезпечувала доступ повітря та спостереження за горизонтом.   Але така конструкція козацьких "підводок" - лише припущення.

Існують свідчення, що у 1606 році Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрали кошовим ( гетьманом). Та перше гетьманування було коротким. Через дуже сувору розправу над "неслухняними" козаками його скинули з цієї посади.

Конашевич - родове прізвище Петра, а Сагайдачний - прізвисько, дане козаками. Сагайдак - зброя воїна-лучника, який за хвилину випускав понад 10 стріл. Середня дальність польоту стріли становила від 200 до 500 кроків. Коли воїн стріляв з коня, то політ стріли збільшувався майже вдвічі.

Петро з дитинства "привчався натягати лук, зброї й коня з рук не випускав" і був влучним стрільцем. Тому й отримав таке прізвисько.

З неволі Богдана Хмельницького викупила мати (перебував у неволі на одній із галер турецького флоту). За іншими джерелами - запорожці обміняли його на турецьких бранців.

Будучи великим землевласником, Іван Скоропадський , аби завоювати прихильність найбільш впливових і заможних осіб, роздав приблизно 100 маєтків з трьома тисячами дворів разом з селянами і міщанами.

Конспект уроку "Річ Посполита"

Всесвітня історія 8 клас

Тема: Річ Посполита

Мета: сформувати уявлення учнів про Польщу у XVI—XVIІ ст.; створити умови для розуміння характерних рис державного устрою Речі Посполитої; розглянути економічне життя, напрямки зовнішньої політики, вплив Реформації та Контрреформації на Річ Посполиту;  розвивати вміння самостійної роботи з підручником, узагальнювати та робити висновки; виховувати інтерес до історії сусідніх держав.

Основні поняття та назви: фільварок, магнат, шляхта, шляхетська республіка, « вільне вето», сейм, Люблінська унія, Річ Посполита, греко-католицька церква, «Великий потоп».

Основні дати та події: 1569 р. — Люблінська унія, утворення Речі Посполитої, 1558—1583 рр. — Лівонська війна, 1596 р. — Берестейська унія, 1621 р. — Хотинська війна.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

IV. Мотивація навчальної діяльності

 У той час, коли в Європі почав формуватися абсолютизм, селяни ставали вільними, а культура розвивалася в дусі Відродження, в Речі Посполитій час завмер на позначці «Середньовіччя». Повна назва Польщі звучить, як «Польська Річ Посполита». У людини, незнайомої з тонкощами польської мови, це напевно викликає досить зрозуміле непорозуміння. Що ж означає ця сама Річ Посполита, і чому Польща називається саме так, а не інакше?

V. Вивчення нового матеріалу

Люблінська унія 1569р.

Учитель

Боротьба з Московським царством, намагання поширити католицизм та отримати нові землі привели Польщу до об’єднання з Великим князівством Литовським, яке самостійно було не здатне протистояти Московському царству та Кримському ханству. У 1569 р. була підписана Люблінська унія, що об’єднувала держави та проголошувала створення Речі Посполитої. 

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.

Текст 1. Із рішення Люблінського сейму (1569 р.)

Ми,  Сигізмунд  Август,  …оголошуємо  даною  грамотою  таке:  нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам’яті батькові нашому Сигізмунду, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання, або унія, Великого князівства Литовського з королівством Польським... Знаючи, що це об’єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на цю справу нашу думку  і призначили без подальшого  зволікання спільний сейм, щоб на майбутнє унія не тільки не могла бути перервана  і  розладнана,  а щоб  приносила  такі  плоди,  які  б  могли  дати польському й литовському народам насамперед якомога більший і міцний мир і збереження в цілості. На …сеймі з’явилися особисто всі пани сенатори, духовні і світські і всі  інші чини польського  і литовського народів  і, за нашим дозволом і згодою,  після  взаємних  між  ними  нарад,  дотримуючись  цілком  усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними у братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів (Історія України. Хрестоматія. 7–11 клас. — К., 1996 — С. 53).

Завдання

1.  Поясніть поняття «унія».

2.  Назвіть спільні органи нової держави.

3.  Хто мав право засідати в сеймі?

Робота з шаблоном – атласом

Учитель  пропонує  учням виконати завдання на ст. 11 в шаблоні- атласі

Записати дату і формулу у зошити

1 липня 1569 р.  – Люблінська унія

Польща + Велике князівство Литовське = Єдина держава Річ Посполита

Робота з підручником

Ст.150 п.5,ост. абз. умови Люблінської унії

Державний устрій Речі Посполитої

Учитель

За Люблінською унією Річ Посполиту очолював монарх (король польський і великий князь литовський), якого обирали на спільному польсько-литовському сеймі та коронували в Кракові. Найвищим законодавчим органом Речі Посполитої був з’їзд шляхти — сейм, що обирав короля.

Король призначав чиновників, впливав на церкву через призначення єпископів, вів активну зовнішню політику, видавав закони тощо. У боротьбі за владу королі почали сильніше спиратися на шляхту, розширюючи її привілеї. Це спричинило зростання ролі шляхти та зменшення влади короля. Постанова 1505 р. позбавила короля права видавати закони та приймати важливі рішення без палат сейму. Таким чином, особливістю політичного розвитку Польщі в XVI ст. стало формування державного устрою, який отримав назву «шляхетська демократія».

Завдання

Опрацювати п.4, ст..148, абз.1 . Відповісти на питання: Які зміни відбулися  в польському суспільстві?

Розповідь  про  державний  устрій  супроводжується  демонстрацією схеми

Вищим державним органом був сейм, що складався з двох палат — Сенату (магнати, що обіймали вищі державні посади, та представники вищого духовенства) та Посольської ізби (депутати, які обиралися на сеймиках — з’їздах місцевої шляхти). Таким чином, Сенат перебував під контролем магнатів, а Посольська ізба була виразником інтересів шляхти.

   

Боротьба різних політичних груп призвела до того, що країна дедалі більше ставала безконтрольною. Вибори короля могли тривати рік або два. У 1652 р. було встановлено  порядок «вільного вето».

Завдання

Відшукати в тексті ст.. 152, значення поняття «вільне вето» ( за яким усі рішення повинні були ухвалюватися одноголосно (досить було одному депутату сейму виголосити «вето», і рішення не приймалося), у державі настала політична анархія — Річ Посполита стрімко рухалася до занепаду)

Економічний розвиток у XVI ст.

Завдання

 Опрацювавши п.1, визначити особливості економічного розвитку Речі Посполитої. + виписати визначення «фільварок»

 Реформація і Контрреформація в Речі Посполитій

Учитель

У житті Польщі католицька церква відігравала важливу роль. Вона була одним із найбільших землевласників (у XVI ст. їй належала майже п’ята частина земель). Духовенство становило привілейований прошарок та брало активну участь у політичному житті країни.

На початку XVI ст. у Польщі починає поширюватися Реформація — спочатку у формі лютеранства, а потім — кальвінізму. Протестанти вимагали підпорядкування церкви королю, секуляризації церковних земель та власності, скасування десятини та введення оподаткування для духовенства. У середині XVI ст. сейм за підтримки короля звільнив шляхту від сплати десятини і встановив свободу віросповідання.

У другій половині XVI ст. контрреформаційний рух почав перемагати. Для цього були свої причини: проти Реформації виступила королівська влада; селянство залишилося католицьким; залишалося актуальним питання боротьби з православ’ям на українських і білоруських землях та протистояння мусульманству Османської імперії та Кримського ханства.

Ще одним напрямком діяльності католицької церкви в Польщі була боротьба з православною церквою. Її результатом стало укладення Берестейської унії у 1596 р., унаслідок чого відбулося об’єднання католицької та православної церков і створення уніатської (греко-католицької) церкви, підлеглої Риму, що зберігала обряди й мову богослужіння та набула поширення на західноукраїнських землях. Агресивна політика покатоличення стала однією з причин Національно-визвольної війни 1648—1654 рр.

 Зовнішня політика Речі Посполитої. «Великий потоп»

У першій половині XVI ст. Польська держава проводила активну зовнішню політику, у результаті якої державі довелося воювати на декілька фронтів.

Колективна робота з текстом підручника

Опрацювати п. 6, зробити тезисний конспект.

Тези:

-         Втручання в Лівонську війну (1558-1583рр.)

-         Війна зі Швецією за Лівонію

-         Втрата Річчю Посполитою значної території Лівонії

-         розгром турків під Хотином 1621 р.

-         «Великий потоп» (самостійно опрацювати п.7, визначити , що означає  це поняття)

Учитель

Проте вже на початку ХVІІІ ст. Польща опинилася в залежності від сусідніх держав, а наприкінці соліття перестала існувати як самостійна держава: її територію було переділено між Росією, Австрією та Пруссією.

V. Закріплення знань учнів

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати 19 параграф, відповіді на питання ст. 154 ( усно)

2.  Підготувати повідомлення про Івана Грозного.

                                                                                                        

Конспект уроку "Слобідська Україна та Запорозька Січ у другій половині XVII ст. Кошовий отаман І.Сірко"

 Історія України 8 клас

Тема:  Слобідська Україна та Запорізька Січ у другій половині

            XVII ст. Кошовий отаман І. Сірко.

Мета:  Навчитися визначати адміністративно-територіальний устрій Слобожанщини та Запорізької Січі; давати характеристику історичній особистості – Івану Сірку; розвинути формування навичок критичного мислення в учнів; виховати в учнів інтерес до історичного минулого України та повагу до здобутків українського народу.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: Настінна карта, атлас «Історія України 8 клас», підручник О.В. Гісем, О.О Мартинюк «Історія України 8 клас», портрет Івана Сірка

Основні поняття та терміни: Слобідська Україна, Займанщина

Основні дати: 50 –ті рр. XVII ст. – утворення слобідських полків

                                                 Хід уроку:

І. Організаційний момент

Доброго дня! Дорогі діти, з усіх цінностей, якими володіє людина, найсуттєвішими є ті, що передаються нам у спадок. Передаються як наш родовід та літопис, як мова і традиції. Щоб їх осягнути та оцінити, використати на благо майбутнього, треба їх досконало вивчати. І допоможе нам у цьому історія. В історичному минулому українського народу було неповторне й легендарне явище, його святиня – Запорізька Січ, що стала синонімом свободи, незалежності, людської і національної гідності. Це про неї писав М. Гоголь: «Так ось вона Січ. Ось те гніздо звідки  вилітають усі ті горді і дужі як леви. Ось звідки розливається воля  і козацтво на всю Україну» (епіграф уроку).

ІІ.Перевірка домашнього завдання

Учні виконують тестові завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Сьогодні ми з вами здійснимо мандрівку до священної землі наших славних предків, землі козацької слави, де протягом декількох століть жили і боролися козаки. Але, щоб потрапити туди вам необхідно отримати перепустку. А для цього ви повинні довести, що добре знаєте історію та традиції хороброго козацького товариства. Нашим провідником у світ козаччини буде муза історії – Кліо.

Історична розминка «ЗНАВЦІ КОЗАЧЧИНИ».

1.                Назвіть острів , на якому була заснована Запорізька Січ ( Хортиця)

2.                Засновник першої Січі. ( Вишневецький)

3.                Вищий орган влади Січі. ( Рада)

4.                Вища посадова особа на Січі. ( Гетьман)

5.                Скільки куренів було на Січі ( 38 )

6.                 Гетьман, який створив  Українську державу. ( Б. Хмельницький)

7.                Як називали козаків, які проживали в степах Дикого поля? ( Уходники )

8.                Обов’язкова умова прийняття в козаки. ( Християнська віра )

9.                 Що було атрибутом гетьманської  влади (Булава)

Учитель

Я вас вітаю , ви отримали перепустку на Запорізьку Січ.

IV.Мотивація навчальної діяльності

Отож, давайте разом поринемо в відомі та невідомі події др. пол. ХVІІ ст. на Україні, які так перегукуються із сьогоденням, відчуємо себе тогочасними мешканцями Січі, вдихнемо запах степової трави, побачимо настрій козаків, їхні усмішки, а головне – оцінимо діяльність найвидатнішого кошового отамана за всю історію Січей І. Сірка.     

Отже, тема уроку «Слобідська Україна та Запорізька Січ в др. пол. ХVІІ ст. Іван Сірко»

V. Вивчення нового матеріалу.

План уроку

1.     Виникнення та розвиток Слобідської України;

2.     Запорізька Січ у другій половині XVII ст.;

3.     Устрій і господарський розвиток Січі

4.     Кошовий отаман Іван Сірко

               1.     Виникнення та розвиток Слобідської України

Розповідь учителя:

Починаючи з другої половини XVI ст.,  а особливо 30-х рр. XVIІ ст. Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, що тікали від польсько-шляхетського гноблення.

Робота з поняттями:

Слобідська Україна – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північної частини Донецької та Луганської областей України; південно-східні  частини Воронезької, південно-західної частини Бєлгородської, південь Корсунської областей Росії.

Вчитель показує на карті територію Слобідської України.

Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися – слободами.

У Слобідській Україні існував козацький устрій. А саме , були сформовані полки.

Завдання

Відшукати в тексті підручника на ст.179 п.1, які полки сформувалися на Слобідській Україні , схему записати у зошити і опрацювати у атласі.

            Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України

                                           Слобідська Україна

                                                        Полки

Острозький           Охтирський            Сумський           Харківський       Ізюм

                                                          Сотні

                                            (Сотенне управління)

                    Сотник        Отаман      Осавул      Хорунжий     Писар

Учитель

 Система землеволодіння мала також свої особливості. Діяло право займанщини. Кожен поселенець міг займати стільки землі, скільки спроможний був обробити.

Робота з поняттями:

Займанщина – елемент звичаєвого права, який дозволяв на підставі першого «займу» володіти землею.

                   2.     Запорізька Січ у другій половині XVII ст.

А зараз з’ясуємо, яка роль відводилася Запорізькій Січі у воєнно – політичних подіях ХVІІ ст. (а саме, як складалися стосунки Січі з Гетьманщиною та Московією).

Самостійна робота з підручником

Опрацювати ст..180-181 п.2 .

-          Отже, як склалися стосунки Запорізької Січі з Гетьманатом?

-         Яку політику проводила Московська держава щодо Запорізької Січі?

-         Яким чином вона намагалася обмежити її вольності?

Учитель

Незважаючи на такі важкі умови запорожці продовжували брати участь у багатьох військових походах  й особливо у боротьбі проти турецько-татарських завойовників.

                                      3. Господарський розвиток Січі

Колективна робота з підручником

Опрацювати п.3 ст.1811-182, скласти ланцюжок устрою на Січі.

Курені – молодики і джури – отаман – Запорозький кіш – кошовий отаман

Завдання

Відшукати в тексті, якими видами господарства займалися козаки (мисливство, бджільництво, риболовля, чумацтво, скотарство, торгівля)

Запитання

А який вид господарства не був розвинений і чому? (землеробство, через постійну воєнну загрозу і відсутність великої кількості робочих рук)

                                     4. Кошовий отаман Іван Сірко

Розповідь вчителя.

        Постать в історії

Одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини XVII ст. був Іван Сірко (початок XVII ст. — 1680 p.). Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів. Він був видатним полководцем, який здійснив понад 60 переможних битв проти військ Туреччини, Кримського ханства. Вважається, що під його керівництвом запорожців звільнили понад 100 тис. Бранців.

Робота з документом

Польський хроніст Віспасіан Коховський про І. Сірка

Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде». Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Улітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку — на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру.

Запитання до документа

1) Як характеризує І. Сірка польський хроніст? На що він звертає увагу?

2) Кого І. Сірко вважав головними ворогами?

Робота з документом

            Історична довідка про І. Сірка

Народився Іван Сірко, ймовірно, на початку ХVII ст. на Східному Поділлі в родині дрібного українського шляхтича. Про його життя й діяльність у період до Чортомлицької Січі збереглося мало відомостей. З Богданом Хмельницьким Сірко ще у 1646 р. воював у Франції, у козацькому загоні, який найняв уряд Людовіка ХІV. Історичні документи свідчать про участь Івана Сірка в Національно-визвольній війні, зокрема під час Жванецької облоги восени 1653 р. Виступав проти політики гетьмана І. Виговського, вів воєнні дії проти П. Тетері, мав суперечності з гетьманами І. Брюховецьким і П. Дорошенком. Провів ряд походів проти турків та татар. Найбільші з них: 1660–1661 рр. — походи на Крим; 1663 р. — два великі походи на Перекоп; 1667 р. — похід на Крим, змусив ханський двір переховуватися в горах; 1673–1675 рр. — походи на Очаків, Ізмаїл і Перекоп. Здобув всенародне визнання й безмежну вдячність, 15 разів обирався кошовим отаманом. Він був видатним полководцем, який провів понад 55 битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства та ногайських орд і жодного разу не зазнав поразки.

Діти, не випадково, коли 1672 р. Сірка за намовою недоброзичливців було ув’язнено й відправлено до Сибіру, про його звільнення клопотався сам польський король Ян ІІІ Собеський. Повернувшись із заслання, отаман з головою поринув у вир воєнних дій та невдовзі навіть оволодів молдовським престолом. Залишивши Молдову, Сірко й надалі здобував турецькі фортеці, ходив до Криму через Сиваш, першим в історії військового мистецтва переправившись через Гниле море. Проводячи численні воєнні операції проти Туреччини й Криму, Іван Сірко ніколи не відкидав можливості мирного розв’язання проблем міждержавних відносин. Джерела свідчать про гнучку дипломатичну діяльність кошового отамана, який особисто листувався з найвпливовішими тогочасними політиками.

З ім’ям І. Сірка пов’язано написання знаменитого листа турецькому султанові. У відповідь на вимогу Магомета ІV визнати залежність від Туреччини і підкоритися йому запорожці склали листа. Ці події надихнули художника І. Рєпіна на створення картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Персонажі картини списані з відомих людей того часу: І. Сірко – генерал Драгомиров, писар – історик Яворницький, поранений в голову козак – художник Кузнєцов.

Про Сірка складалися думи, пісні та легенди. Його вважають найбільшим характерником (чаклун на Запорізькій Січі, Віщун). Козаки вірили, що він знає наперед про те, хто з ним збирається воювати, що під час бою він може перекинутися на вовка чи яструба, або заклясти вороже військо. Існує легенда, що козаки п’ять років після його смерті, возили тіло Сірка з собою в походи. А згодом, відрізали його праву руку, з нею ходили на війну і за необхідності виставляли її наперед приказуючи: «Стій, душа й рука Сіркові з нами».

Весь Запорізький Кіш вважав його за свого батька. А коли надійшла пора прощатися козакам з їхнім улюбленим ватажком, то, віддаючи останню шану, землю на Сіркову могилу насипали шапками, кожного разу низько вклоняючись кошовому отаманові.

У 1680 році Сірко востаннє опустив свою переможну булаву в битві з ординцями. Повертаючись з походу, він дізнається про вбивство синів та дружини, після чого занедужав і поїхав з Січі на свою пасіку в с. Грушівка.

Запитання

-         Які риси характеру, на вашу думку, були притаманні І. Сірку?

-         Як ставилося до Сірка козацьке товариство?

-         Чи боялися його вороги?

-         Чому Сірка вважали найбільшим характерником на Січі?

Учитель

А зараз, використовуючи метод «ГРОНУВАННЯ» спробуємо скласти історичний портрет І. Сірка. У пригоді вам стануть ваші знання з української мови про частини мови. До іменника І. Сірко вам потрібно дібрати слова, що характеризують його діяльність, а саме: два прикметника, три дієслова, фразу з чотирьох слів та слово – висновок.

Наприклад:

1.     І. Сірко.

2.     Хоробрий, винахідливий.

3.     Захищав, визволяв, обороняв.

4.     Вірний син свого народу.

5.      Герой (патріот).

VІ. Закріплення знань уроку

VІІ. Підсумки уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати §25. Підготувати повідомлення про І.Мазепу.