Всесвітня історія 8 клас
Тема: Річ Посполита
Мета: сформувати уявлення
учнів про Польщу у XVI—XVIІ ст.; створити умови для розуміння характерних рис
державного устрою Речі Посполитої; розглянути економічне життя, напрямки зовнішньої політики, вплив Реформації та Контрреформації на Річ Посполиту;
розвивати вміння самостійної роботи
з підручником, узагальнювати та робити висновки;
виховувати інтерес до історії сусідніх держав.
Основні поняття та назви: фільварок, магнат,
шляхта, шляхетська республіка, « вільне вето», сейм, Люблінська унія,
Річ Посполита, греко-католицька церква, «Великий потоп».
Основні дати та події: 1569 р. — Люблінська
унія, утворення Речі Посполитої, 1558—1583 рр. — Лівонська війна, 1596 р. —
Берестейська унія, 1621 р. — Хотинська війна.
Тип
уроку: комбінований
Хід уроку
І.Організаційний
момент
ІІ.
Перевірка домашнього завдання
ІІІ.
Актуалізація опорних знань
IV. Мотивація навчальної діяльності
У той час, коли в Європі почав формуватися абсолютизм, селяни ставали вільними, а культура розвивалася в дусі Відродження, в Речі Посполитій час завмер на позначці «Середньовіччя». Повна назва
Польщі звучить, як «Польська Річ Посполита». У людини, незнайомої з тонкощами
польської мови, це напевно викликає досить зрозуміле непорозуміння. Що ж
означає ця сама Річ Посполита, і чому Польща називається саме так, а не інакше?
V. Вивчення нового матеріалу
Люблінська унія 1569р.
Учитель
Боротьба з
Московським царством, намагання поширити католицизм та отримати нові землі привели Польщу
до об’єднання з Великим князівством Литовським, яке самостійно було не здатне
протистояти Московському царству та Кримському ханству. У 1569 р. була
підписана Люблінська унія, що об’єднувала держави та проголошувала створення
Речі Посполитої.
Учитель пропонує
учням прочитати документ і відповісти на запитання.
Текст 1. Із рішення Люблінського сейму (1569 р.)
Ми,
Сигізмунд Август, …оголошуємо даною грамотою
таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної
пам’яті батькові нашому Сигізмунду, королю польському, і просили його на сеймах
і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання, або унія, Великого князівства Литовського з королівством Польським...
Знаючи, що це об’єднання приносило
велику славу і користь обом народам, ми спрямували на цю справу нашу
думку і призначили без подальшого зволікання спільний сейм, щоб на майбутнє унія не тільки не могла бути
перервана і розладнана, а щоб приносила
такі плоди, які б могли дати польському й
литовському народам насамперед якомога більший і міцний мир і збереження в
цілості. На …сеймі з’явилися особисто всі пани сенатори, духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народів і, за нашим дозволом і згодою, після взаємних між ними нарад, дотримуючись цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними у
братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох
народів (Історія України. Хрестоматія. 7–11 клас. — К., 1996
— С. 53).
Завдання
1. Поясніть поняття «унія».
2. Назвіть спільні органи нової держави.
3. Хто мав право засідати в сеймі?
Робота з
шаблоном – атласом
Учитель пропонує учням виконати
завдання на ст. 11 в шаблоні- атласі
Записати дату і формулу у зошити
1 липня 1569 р. – Люблінська унія
Польща
+ Велике князівство Литовське = Єдина
держава Річ Посполита
Робота
з підручником
Ст.150
п.5,ост. абз. умови Люблінської унії
Державний
устрій Речі Посполитої
Учитель
За Люблінською
унією Річ Посполиту очолював монарх
(король польський і великий князь литовський), якого обирали на спільному
польсько-литовському сеймі та коронували в Кракові. Найвищим законодавчим органом Речі Посполитої був з’їзд шляхти — сейм, що обирав короля.
Король призначав
чиновників, впливав на церкву через призначення єпископів, вів активну зовнішню
політику, видавав закони тощо. У боротьбі за владу королі почали сильніше спиратися
на шляхту, розширюючи її привілеї. Це спричинило зростання ролі шляхти та
зменшення влади короля. Постанова 1505 р. позбавила короля права видавати
закони та приймати важливі рішення без палат сейму. Таким чином, особливістю
політичного розвитку Польщі в XVI ст. стало формування державного устрою, який
отримав назву «шляхетська демократія».
Завдання
Опрацювати
п.4, ст..148, абз.1 . Відповісти на питання:
Які зміни відбулися в польському
суспільстві?
Розповідь про
державний устрій супроводжується демонстрацією схеми
Вищим державним
органом був сейм, що складався з двох палат — Сенату (магнати, що обіймали вищі
державні посади, та представники вищого духовенства) та Посольської ізби
(депутати, які обиралися на сеймиках — з’їздах місцевої шляхти). Таким чином,
Сенат перебував під контролем магнатів, а Посольська ізба була виразником
інтересів шляхти.
Боротьба різних політичних груп призвела
до того, що країна дедалі більше ставала безконтрольною. Вибори короля могли
тривати рік або два. У
1652 р. було встановлено порядок
«вільного вето».
Завдання
Відшукати в тексті ст.. 152,
значення поняття «вільне вето» ( за яким усі рішення повинні були ухвалюватися одноголосно
(досить було одному депутату сейму виголосити «вето», і рішення не приймалося),
у державі настала політична анархія — Річ Посполита стрімко рухалася до
занепаду)
Економічний
розвиток у XVI
ст.
Завдання
Опрацювавши п.1, визначити особливості економічного розвитку Речі Посполитої. + виписати
визначення «фільварок»
Реформація і Контрреформація
в Речі Посполитій
Учитель
У житті Польщі католицька церква відігравала
важливу роль. Вона була одним із найбільших землевласників (у XVI ст. їй
належала майже п’ята частина земель). Духовенство становило привілейований
прошарок та брало активну участь у політичному житті країни.
На початку XVI ст. у Польщі починає
поширюватися Реформація — спочатку у формі лютеранства, а потім — кальвінізму.
Протестанти вимагали підпорядкування церкви королю, секуляризації церковних
земель та власності, скасування десятини та введення оподаткування для
духовенства. У середині XVI ст. сейм за підтримки короля звільнив шляхту від
сплати десятини і встановив свободу віросповідання.
У другій половині XVI ст. контрреформаційний
рух почав перемагати. Для цього були свої причини: проти Реформації виступила
королівська влада; селянство залишилося католицьким; залишалося актуальним
питання боротьби з православ’ям на українських і білоруських землях та
протистояння мусульманству Османської імперії та Кримського ханства.
Ще одним напрямком діяльності католицької
церкви в Польщі була боротьба з православною церквою. Її результатом стало
укладення Берестейської унії у 1596 р., унаслідок чого відбулося об’єднання
католицької та православної церков і створення уніатської (греко-католицької)
церкви, підлеглої Риму, що зберігала обряди й мову богослужіння та набула
поширення на західноукраїнських землях. Агресивна політика покатоличення стала
однією з причин Національно-визвольної війни 1648—1654 рр.
Зовнішня політика Речі Посполитої.
«Великий потоп»
У першій половині XVI ст. Польська держава
проводила активну зовнішню політику, у результаті якої державі довелося воювати
на декілька фронтів.
Колективна робота з текстом підручника
Опрацювати п. 6, зробити тезисний конспект.
Тези:
-
Втручання в Лівонську війну (1558-1583рр.)
-
Війна зі Швецією за Лівонію
-
Втрата Річчю Посполитою значної території Лівонії
-
розгром турків під
Хотином 1621 р.
-
«Великий потоп»
(самостійно опрацювати п.7, визначити , що означає це поняття)
Учитель
Проте вже на початку ХVІІІ ст. Польща опинилася в залежності від сусідніх держав, а наприкінці
соліття перестала існувати як самостійна держава: її територію було переділено
між Росією, Австрією та Пруссією.
V. Закріплення знань учнів
VІ. Домашнє
завдання
1. Прочитати 19 параграф, відповіді на питання ст. 154 ( усно)
2. Підготувати повідомлення про Івана Грозного.
Немає коментарів:
Дописати коментар