Рубрика "Історична довідка"

1. Кургани скіфської знаті – їх називають ще й «царськими» - були споруджені переважно на рубежі V-IV ст.. до н.е. у пониззі Дніпра. Це велетенські споруди, які сягали висоти до 20 і більше метрів, діаметром понад 100 метрів.

2. У Нумізматичний музей Київського університету у ХІХ ст.. надходили цінні знахідки зі скарбів, розкопаних у Києві та на його околицях. На 1865 рік зібрання музею нараховувало понад 27000 експонатів. Серед них були унікальні золотники і срібляники київських князів, гривни, арабські дирхеми, а також античні, візантійські, західноєвропейські й російські монети.

3. В геральдиці кольору надавали конкретних символічних значень, причому тлумачень була велика кількість. Найбільш загальні  з них наведені французьким геральдистом XVII ст.. П.Асельмом: «… золото означає  християнські чесноти – віру, справедливість, милосердя, смиренність та мирські якості – могутність, знатність, постійність, а також багатство. Срібло із чеснот означає чистоту, надію, правдивість і цнотливість, а із мирських якостей – шляхетність, щирість. Червоний колір означає кохання, мужність, сміливість і великодушність; чорний – обережність, мудрість і постійність у випробуваннях; синій – цнотливість, чесність, вірність і бездоганність; зелений – надію, достаток, свободу і радість. Пурпур означає благочестя, помірність, щедрість і верховенство». Окрім того, колір на гербах має й інші значення: червоне поле – кров, яка пролита за церкву або государя; синє поле – небо; зелене – лугову траву; чорне – морок, печаль.

4. Після розгрому 1620 року Польща залишилася майже без армії і командирів: Жолкевський - кращий польський полководець - загинув під час бою, а більшість воєначальників потрапили в полон.

5. За козацьким звичаєм смерть на ліжку вважалася ганьбою, навіть божою карою за гріхи. Тому запорожці не уникали смерті, а йшли їй на зустріч.

6. Услад (Ослад) - слов'янське божество розкоші, бенкетів, гулянь та веселощів. Великий шанувальник винних погребів. Зображався молодою людиною, але часто одягнути у жіночий одяг. Ідол Услада стояв у Києві, а згодом був повалений за наказом князя Володимира.

7. Надвірні козаки - служили в збройних силах магнатів в Україні в XVII-XVIII ст., одержували за службу платню, земельні наділи та звільнення від повинностей. Загони надвірних козаків ліквідовано в Лівобережній Україні на початку Національно-Визвольної революції 1648-1676рр., у Правобережній - після її входження (1793р.) до складу Росії, в Західній Україні - після її входження до Австрії (1772р.).

8. В Речі Посполитій королю належала виконавча влада. Без затвердження королем не діяв жоден закон. Кандидатами на польський престол могли бути особи, що належали до родової польської знаті, католики, знайомі з вітчизняним правом. Маєтності короля проголошувалися недоторканними. За конституцією 1641р. король не мав права виїжджати за кордон без згоди коронного сейму. Йому дозволяли мати особисту охорону (до 800 осіб), але утримувати її він повинен був із власної скарбниці. Особисте життя короля також чітко регламентувалося. Він міг брати шлюб і розлучатися лише з дозволу сенату. Наречена мала бути католицького віросповідання, а в іншому випадку - не могла стати королевою, поки не охреститься за римо-католицьким обрядом. Діти короля не користувалися спадковим правом на трон, хоча могли обіймати посади в уряді та сеймі.

9. Довголіття від борщу. Один німецький дослідник початку ХХ ст. видав книгу про довголіття європейських народів. Побувавши в Україні, він прийшов до висновку, що тут багато довгожителів. На глибоке переконання німця, "етнічна живучість" українців грунтується на раціональному використанні рослинного харчування. Українці в великій кількості вживають природні продукти - капусту, буряк, квашені огірки тощо. Серед найпоживніших і найдоцільніших страв намецький дослідник назвав овочевий борщ, який готується майже в кожній сім'ї.